Досвід роботи вчителя світової літератури Коровая М. В.

Департамент освіти, науки та молоді

Миколаївської обласної державної адміністрації

Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Формування

соціальної компетентності учнів

інтерактивними засобами навчання

на уроках світової літератури

Коровай Максим Валерійович,

учитель світової літератури

Первомайської  ЗОШ І – ІІІ ступенів

Жовтневої районної ради Миколаївської області

Освіта—вища

Кваліфікаційна категорія — учитель-спеціаліст

2014

Анотація

Зі стрімким розвитком інформаційних технологій у сучасному світіособливо актуальною постає проблема створення умов для формуванняособистості, яка здатна до самореалізації, творчого сприйняття світу та соціально значущої діяльності, спрямованої на розвиток суспільства.

У даній роботі представлено досвід педагога щодо формування соціальної компетентності учнів як складової ключових компетентностей інтерактивнимизасобами навчання на уроках світової літератури, розкрито сутність основнихінноваційних інтерактивних методів і прийомів роботи вчителя з реалізації даної проблеми.

Обговорення питань щодо практичного втілення елементів досвіду вирішується на засіданнях шкільного методичного об’єднання, у ході проведення районних семінарів, засідань творчих груп учителів літератури, а також реалізується під час проведення уроків-дуетів (співпраця молодого спеціаліста з учителем-наставником) як інноваційної форми.

Матеріали, напрацьовані в результаті роботи над проблемним питанням, будуть корисними для студентів вищих навчальних закладів, учителів-словесників, а також для всіх педагогічних працівників, які реалізують свою діяльність на основі компетентніснозорієнтованого підходу до навчання і працюють над проблемою розвитку ключових компетентностей особистостіза допомогою інтерактивнихтехнологій ізасобів навчання.

Ключові слова: компетентність,ключові компетентності, соціальнакомпетентність,інтерактивні засоби навчання, інтерактивні технології.

Аннотация

Со стремительным развитием информационных технологийв современном мире особенно актуальной является проблема создания условийдля формирования личности, способной к самореализации, творческомувосприятию мира и социально значимой деятельности, направленной наразвитие общества.

В данной работе представлен опыт педагога по формированиюсоциальной компетентности учащихся интерактивными средствами обучения на уроках мировой литературы, раскрыта сущность основных инновационныхинтерактивных методов и приемов работы учителя по реализации данной проблемы.

Обсуждение вопросов практического применения элементов опыта решается назаседаниях школьного методического объединения, в ходе проведения районныхсеминаров, заседаний творческих групп учителей литературы, а также реализуется во время проведения уроков-дуэтов(сотрудничество молодого специалиста с учителем-наставником) как инновационной формы.

Материалыбудут полезны для студентов высших учебных заведений, учителей-словесников, а также для всех педагогов, реализующих своюдеятельность на основе компетентностно-ориентированного подхода кобучению и работают над проблемой развития ключевых компетентностейличности интерактивнымисредствами обучения.

Ключевые слова: компетентность,ключевые компетентности,социальная компетентность,интерактивные средства обучения, интерактивныетехнологии.

Зміст

1.     Вступ…...………………………………………………………………...….7

2.     Аналітична частина………………………………………………………..8

2.1.             Науково-теоретичне обґрунтування вибору проблемного

питання………………………………………….…………………....…....................8

2.2.             Сучасний урок світової літератури – крок до компетентності

таінтеграції в суспільство……………………….………..…….…...………………9

3. Висновки та рекомендації………………………………………................13

4. Список використаних джерел………………………………………..……14

1.ВСТУП

Реформування національної освіти передбачає відновлення змісту навчання з орієнтацією на ключові компетентності, оволодіння якими дозволить учням вирішити різні проблеми в професійному, соціальному та повсякденному житті. Створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості визначені  Національною стратегією розвитку освіти України на 2012 – 2021 роки, Концепцією літературної освіти, Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, що ґрунтуються на засадах особистісно зорієнтованого, який забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей учнів; компетентнісного, що в свою чергу сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей, і діяльнісного, спрямованого на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища [2].

У сучасній освіті актуальним є перехід до компетентніснозорієнтованого навчання та виховання, упровадження ефективних інтерактивних технологій, методів і прийомів навчання, пошуку відповіді на питання «Для чого навчати?» і «Як навчити?» [10, с. 13].

Питання розвитку ключових компетентностей інтерактивними засобами навчання учнів посідає важливе місце в роботах багатьох учених і є на сьогоднішній день актуальним. За допомогою використання інтерактивних технологій на уроках світової літератури створюються умови для формування ключових і предметних компетентностей школярів, їх повноцінної самореалізації, розвитку активності та творчих здібностей.

Усвідомлення важливості створення таких умов у навчально-виховному процесі й обмеженість наукових досліджень із означеної проблеми зумовило вибір теми нашого дослідження – «Формування соціальної компетентності учнів інтерактивними засобами навчання на уроках світової літератури».

Практична значущість. Використання інтерактивних технологій навчання забезпечує ефективні умови формування особистості, здатної самостійно здобувати, поновлювати та коригувати набуті знання впродовж життя, формування ключових компетентностей відповідно до вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти [3; 9].

2.        АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА

2.1.         Науково-теоретичне обґрунтування вибору проблемного питання

Однією з важливих тенденцій сьогодення є перегляд підходів до надання освіти на засадах компетентісного підходу, що забезпечує розширення розумового простору кожного учня, включення його в різноманітні види діяльності, спрямовані на творчу самореалізацію та накопичення досвіду соціальних стосунків [7, с. 3].

Проблем аналізу та впровадження компетентнісного підходу серед вітчизняних педагогів торкаються сучасні вчені та практики, серед яких О. Локшина, Л. Ломако, О. Овчарук, О.Павленко, Л. Паращенко, О. Савченко, О. Пометун, В. Раєвський, Г. Токмань та ін. Класифікацію та структурованість компетентнісного підходу розглядали у своїх працях як українські (Л. Паращенко, О. Сібіль, І. Родигіна та інші), так і російські дослідники (А. Дахін,  Д. Іванов, В. Краєвський, А. Хуторський, С. Шишов та інші). Вивчаючи досвід із цього питання, у своїй діяльності керуємось напрацюваннями з упровадження на уроці інтерактивного підходу таки хдослідників, як С. Буряк, О. Онищенко, Г. Острова, Г. Сиротенко, Л. Штанько, чітко розуміючи, що треба, перш за все, розробити власну стратегію вирішення цього питання.

Головним завданням роботи над проблемною темою вважаємо забезпечення компетентнісного підходу в навчанні світової літератури в умовах реформування освіти, формування в учнів здатності знаходити правильне рішення в різних життєвих ситуаціях, а також науково–теоретичне осмислення й узагальнення практичних підходів учителя до реалізації компетентнісно зорієнтованого навчання світової літератури в загальноосвітній школі шляхом використання інтерактивних технологій, що дає можливість по-новому впливати на процес становлення особистості школяра, його подальшої соціалізації, підвищувати ефективність уроку літератури, залучаючи учнів до активної взаємодії на уроці.

Саме тому важливим у нашій роботі є усвідомлення самого поняття компетентності та визначення ролі соціальної компетентності як складової ключових компетентностей, визначених Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти [2] (додаток 1).

Національна система освіти, зокрема літературна, в умовах упровадження компетентнісно-зорієнтованого навчання являє собою сукупність компонентів, спрямованих на досягнення освітніх цілей і завдань щодо  задоволення потреб, запитів кожної особистості в розвитку, саморозвитку, у підготовці до життєвого й професійного зростання [6].

Тому у своїй педагогічній діяльності, на прикладі творів світової літератури, ставимо такізавдання, що дозволяють навчати учнів бути комунікабельними, контактними в різних соціальних групах; адаптуватися до життєвих ситуацій, що постійно змінюються; розкривати свої здібності та активізувати інтелектуальний, творчий і моральний потенціал кожного; готуватися до правильного вибору професії та життєвих орієнтирів; жити в гармонії зі своїм внутрішнім світом, зі своїм «Я»; не боятися бути собою та творчо презентувати себе, свої думки та погляди; оволодівати інформаційними технологіями; бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити, знаходити  нестандартні рішення.

Переконані, що реалізація цих завдань дозволяє розвивати соціально компетентну особистість у відповідності до її здібностей, інтересів і можливостей.

2.2. Сучасний урок світової літератури – крок до компетентності та інтеграції в суспільство

  Сучасний урок вимагає від учителя використання таких видів роботи,

що б сприяли формуванню і  розвитку ключових компетентностей учнів, зокрема соціальної компетентності [7, с. 9 – 10].

Урок літератури – це творчий урок, на якому учні залучаються до творчості різними способами (додаток 2).

На наш погляд ефективним методом у вирішенні цього питання є використання інтерактивних засобів навчання. Упровадження на уроціінтерактивного підходу передбачає розуміння низки засобів, що дають змогуособистості взаємодіяти з навколишнім світом.

Упроваджувані технології допомагають створити «суб'єкт–суб'єктні» стосунки. Для цього необхідно, щоб кожен учень усвідомив місце й значущість основних етапів навчальної діяльності, а саме: мотивація – цілеутворення – планування – організація навчальної діяльності – реалізація завдань – рефлексія – контроль і оцінювання (додаток 3)[4].

Вважаємо доцільним кожен урок починати з етапу мотивації навчальної діяльності, під час реалізації якого використовуємо інтерактивні вправи, що допомагають залучати учнів до вивчення теми та підтримувати інтерес до обговорення важливих питань упродовж усього уроку (додаток 4). Уміння й бажання навчатися – це той фундамент, щозакладаєвчитель,тому перед кожним уроком шукаємо відповідь на питання: як побудувати навчальний процес, щоб урок викликав емоційне піднесення в школярів, неодмінно позитивно впливав на їхні почуття і мислення, збагачував їх досвідом самостійних пошуків і роздумів [11, с. 57].

Під час наступного етапу уроку – цілеутворення – вважаємо за необхідне, щоб учні брали в ньому участь. Намагаємося, щоб, крім переліку знань, що учні засвоюють, бачили й перелік умінь, якими зможуть оперувати. Ефективним є спільне з учнями планування роботи на уроці.

У процесі організації навчальної діяльності виявляємо пізнавальний рівень кожного учня й класу, плануємо свою діяльність у відповідності з цим, прагнемо гнучкості у виборі прийомів, нестандартності, створення ситуацій, що «оживляють» уроки, при цьому враховуємо навчальні потреби дітей, їх індивідуальні здібності. Це допомагає досягти певних результатів як із учнями, які виявляють низький і середній рівень навчальних досягнень, так і з учнями, які засвоюють знання на достатньому і високому рівні.

Ефективним на етапі планування є проблемне навчання. Для полеміки формулюємо питання так, щоб вони викликали труднощі в розумінні авторської позиції, схвильовували учнів, адже лише тоді, коли учень проникне в глиб самого питання, зможе пережити певну ситуацію разом із літературним героєм, тоді й досягаємо бажаного результату. Наприклад: 1. У чому полягає величподвигу Прометея? (6 клас, Міф про Прометея); 2. У чому слід черпати сили,аби мужньо зносити удари долі?(8 клас, В. Шекспір «Ромео і Джульєтта»).

Формуванню в школярів соціальної компетентності сприяють й такі питання, що змушують учнів вживатися в роль головного героя, ставити себе на його місце, ділитися власним життєвим досвідом. Наведемо деякі приклади подібних питань: 1. Чи можна Скруджа вважати щасливою людиною? (6 клас,Ч. Діккенс «Різдвяна пісня в прозі»);2. Що означає подолати «останній дюйм»у стосунках між людьми?(7 клас, Дж. Олдрідж «Останній дюйм»).

На етапі реалізації завдань із розвитку соціально компетентності, використовуємо комунікативно-ситуативні вправи, що дозволяють діяти учням на уроці відповідно до тієї чи іншої ситуації, яку слід вирішити в певному творі. Тобто ці вправи дають можливість учням обирати шляхи вирішення проблеми: 1. Ви – літературний критик. На які важливі проблеми ви звернули б увагу читачів у статті за оповіданням Гарсіа Маркеса «Стариган з крилами»? (11 клас, Г. Г. Маркес «Стариган з крилами). 2. Уявіть себе ілюстратором новели Ф. Кафки «Перевтілення». Автор, дізнавшись, що на обкладинці буде зображено комаху, запротестував. Чи зрозуміли ви таку категоричність письменника? Що запропонуєте натомість? (11 клас, Ф. Кафка «Перевтілення») (додаток 5).

Як засіб розвитку рефлексіїпрактикуємо на уроках та вдома написання есе(додаток 6), створення асоціативних рядів, формулювання запитань, що змушують дитину задуматися над тим, чи відповідають її уявлення загальнолюдським: «Чого навчає цей твір (образ)?», «Як би ви вчинили на місці літературного героя?», «Що наближає літературного героя до нашого часу?». Такі питання  сприяють формуванню і розвитку соціальної компетентності школярів.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів вважаємо за необхідне створення ситуації успіху, заохочення школярів до подальшої праці. Оволодіння навичками оцінювання, взаємо- і самооцінювання, гласність оцінки приводять до зниження конфліктності, формування позитивних Я-концепцій, що розвиває критичне ставлення до власної роботи, адекватне сприйняття відгуків.

Шукаючи більш активних способів викладання світової літератури, переконалися в тому, що доречним є використання на уроках таких інтерактивних прийомів, як робота в парах і малих групах, а також інтерактивних вправ «Броунівський рух», «Рефлексія», «Продовжте речення», «Займи позицію», «Ілюстрована вікторина» «Склади фразу»тощо (додаток 7).

Ефективним для виявлення та розвитку творчих здібностей учнів середнього шкільного віку є проведення нестандартних уроків (додаток 8): уроків-подорожей, рольових ігор, уроків-фестивалів, уроків-вистав, уроків-вікторин, уроків-змагань, під час яких використання інтерактивних методів та прийомів відіграють особливу роль [12] (додаток 9).

Особливе місце в системі нашої роботи посідає така інноваційна форма,як урок-дует:інтегральний урок літератури (об’єднання зусиль учителів одного профілю в підготовці та проведенні уроку, атакож у інтеграції знань учнів про літературно-мистецьке поняття(додаток 10,11).

Для дітей старшого шкільного віку більш цікавими є нестандартні уроки та позакласні заходи, що сприяють формуванню духовного світу, загальнолюдських цінностей, які є складовими соціальної компетентності (додаток 12).

У процесі формування соціальної компетентності не може бути універсальних схем, придатних для всіх випадків практичного навчання, та використання інтерактивних технологійна уроці світової літератури вважаємо ефективним засобом у досягненні в класі атмосфери співробітництва, що сприяє саморозкриттю та саморозвитку особистості.

3.        ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Сьогодні суспільству необхідно мати таку людину, яка не тільки знає і вміє здійснювати якісь операції, а компетентну, ініціативну, креативну, здатну працювати в команді, прогнозувати й досягати своєї мети. Та, на жаль, не кожен здатен розвивати в собі лідерські якості, може прислуховуватися до думок інших і співпрацювати у тісній взаємодії один із одним. Із цією проблемою нам доводиться зіштовхуватися чи не на кожному уроці, адже учні за своїми віковими, психологічними особливостями різні.

Переконалися в тому, що при врахуванні не тільки знання й змісту літературної освіти, важливо формувати універсальні навички й компетенції, що учень зможе реалізовувати, застосовувати впродовж усього життя для свого сталого саморозвитку.

Тому формування соціальної компетентності учнів інтерактивними засобами навчання – нагальна проблема сьогодення, розв’язання якої допоможе сформувати на уроках літератури вміння, необхідні для сучасного життя, а саме: розвивати й закріплювати інтерес до предмета; бути комунікабельними, контактними в різних соціальних групах; адаптуватись до життєвих ситуацій, які постійно змінюються; розкривати інтелектуальний, творчий, моральний потенціал кожного учня; виявляти здатність брати на себе відповідальність; оволодівати інформаційними технологіями; бути здатними генерувати нові ідеї; творчо мислити, знаходити нестандартні рішення тощо(додаток 13).

Отже, основою розвитку соціальної компетентностіучнів повинні бути такі технології навчання, що б забезпечували пізнавальну активність та самостійність учнів, сприяли б формуванню навичок застосовувати набуті знання на практиці. Такими є інтерактивні технології, суть яких полягає в тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.     Буряк С.Д., Острова Г.О. Інтерактивні й нестандартні уроки зарубіжної

літератури. – Х.: ВГ «Основа», 2005.

2.     Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти //

https://www.mon.gov.ua/images/files/derzh-standart/post_derzh_stan.doc.

3.     Зарубіжна література. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів

5 –12 класи / за заг. ред. Д. С. Наливайка, керівник авторського колективу

Ю. І.Ковбасенко, 2005.

4.     Інтерактивні технології навчання // Завуч. – 2008. – № 28. //

https://zavuch.at.ua/Shcola_molodogo/tvorchiy_zvit.pdf.

5.     Методичний порадник: форми і методи навчання / Автор-укладач

Б. О.Житник. – Х.: Вид. група «Основа», 2005. – 128 с.

6.     Національна стратегія розвитку освіти України на 2012 – 2021 роки. //

https://www.mon.gov.ua/images/files/news/12/05/4455.pdf.

7.     Онищенко О.В. Формування життєвих компетентностей учнів у процесі

викладання світової літератури: Методичний посібник. – Кременчук, 2010. –

47с. // https://lib.znaimo.com.ua/docs/157/index-38272.html.

8.     Островерхова Н. М. Аналіз уроку: концепції, методики, технології. –

Київ: Фірма «ІНКОС», 2003. – 352 с.

9.     Світова література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних

закладів.О. М. Ніколенко (керівник колективу), К.В. Таранік-Ткачук,

О.В. Ревнивцева, Т.П. Сегеда, Н.В. Онищенко, 2013.

10.           Сиротенко Г. О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. – Х.:

Видав. гр. «Основа», 2003. – 80 с. – (Серія «Бібліотека журналу “Управління школою”»; Вип. 10).

11.           Тимофєєва І. Формування життєвих компетентностей учнів // Підручник

для директора. – 2011. – №5. – С. 57 – 59.

12.           Штанько Л. І. Зарубіжна література. Інтерактивні технології на уроках.

5– 12 класи. – Тернопіль: Мандрівець, 2010. – 152 с.